Річка, де місяць сходить (2021)

Повернімося до назви. Вона могла б бути в стилі: "Легенда Он Даля і Пхьонґан" чи "Принцеса Пхьонґан" варіантів не багато. Натомість ми бачимо щось оригінальне, красиве і містичне, в ній має бути якийсь прихований сенс.
Міркуючи над цим я роблю припущення, що "Річка, де місяць сходить" це ніби абстракція, місце спокою, тепла, затишку, гармонії, любові. Річка завжди відігравала важливу роль для існування людства. У різних міфологіях різних народів є багато речей, які символізує річка. Символізм же, який пасує цій дорамі це спокійний плин життя, очищення, зцілення просвітлення та нове життя. Саме неподалік від річки наші герої, після завершення місії назначеною долею, почали нове життя, залишивши всі тривоги та небезпеки в минулому.
Місяць також має великий вплив на культуру та мистецтво. У Місяця є багато символів, але один із них кохання. Не знаю, чи я вірно розшифрував значення, але   
"Річка, де місяць сходить", це те місце де ми щасливі і панує любов.
Події, які відбуваються в дорамі дещо схожі на наші.
Внутрішні вороги.
Рада п'яти племен це група осіб, яка перетягнула на себе право монополії, розширила свою владу в країні  та торгує з ворогом, це щось на зразок наших олігархів і всім нам відомих фактів про заводи, шахти, газопроводи, торгівлю вугіллям і рошенками і.т.д.
Зовнішні вороги, число яких не важливе, якщо ви сильні духом.
Українські жінки схожі на принцесу Пхьонган. Вони як і вона переймається долею країни. Вона хотіла б жити в тихому місці і втекти від цього всього, але їй не буде спокою, бо немає спокою країні та народу. Вона не може ігнорувати складне становище держави тому проводить політику деолігархізації, щоб не допустити узурпації влади. Стає на захист країни проти загарбників зі зброєю в руках, як і багато українських жінок зараз. Також наші берегині волонтерять, провадять інформаційну війну, зміцнюють культурно-освітній фундамент держави.
Всі вони з кожним днем наближають нашу перемогу, щоб потім всі могли знайти внутрішній спокій і відбудувати своє місце сповненого тепла, радості, спокою, гармонії, єднання, любові. Місце поблизу річки, де місяць сходить. У нас у всіх є таке місце Україна, а річка та - Дніпро.

Народжена принцесою і вихована солдатом, Пхьонґан — жінка з великими мріями та безмежними амбіціями. Налаштована стати першою імператрицею Когурьо, Пхьонґан не зупиниться ні перед чим, щоб здійснити свою мрію. Розумна та врівноважена, Пхьонґан добре знає про перешкоди, які стоять на її шляху, але вона більш ніж здатна їх подолати. Це перша історична дорама, яку я подивився. Жорсткої критики ви тут не побачите, бо мені вона сподобалась. Можливо це не світовий шедевр, але однозгачно вартий уваги. Мені хотілося б більше баталій, але більш за все свої корективи внесли карантинні обмеження. Хоч це й не Гра Престолів, але свої ігри та інтриги з боротьбою за трон присутні. Судячи з коментарів можна подумати, що більшість хто дивився дораму і критикував акторів, є власне професійні актори та режисери - сумніваюсь. Ще хтось там про передбачуваність говорив, ох ці віщуни в третьому поколінні. Кінцівку можна передбачити в двох варіантах, це в більшості фільмів так, але хід сюжету, твісти ти не передбачиш.  Перейдемо до основної думки. У більшості випадків назва передає ідею навколо якої розвивається сюжет. З історичними екранізаціями все значно простіше. В основу лягає ім'я легендарної особи, назва битви чи історичного роману який описував ті події.
Дорама " Річка, де місяць сходить" знята за мотивами роману "Принцеса Пхьонґан", який в свою чергу заснований на реальній історії. Принцеса Пхьонґан була принцесою Когурьо як дочка короля Пхьонвона та сестра короля Єоньяна в епоху Трьох Королівств (не плутати з китайською епохою Трьох Королівств). Історія принцеси Пхеньян розповідається у «Самгук Сагі». Як принцеса, вона наполягала на тому, щоб вийти заміж за простолюдина Он Даля, але після того, як її вигнали з палацу, пішла до нього дому й вийшла заміж. Вона добре піклувалася про свою сліпу свекруху, навчала бойових мистецтв і грамоти свого нерозумного чоловіка, який став генералом. З огляду на тодішню систему статусів і звичаїв, ця дуже нетрадиційна історія породила казку.