Субтитри

Залишити коментар

Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

Коментарів: (21)

  1. 24.03.2025 - 23:03
    Цитата: Lara_Kroft

    Вже подивилась 14 серій, дуже цікава китайська дорама. Захоплює з перших серій. Але не можу зрозуміти, чому вона віднесена до категоріі BL? Тут навіть і бромансом не пахне. Ніяких натяків на чиісь стосунки. Може далі щось буде? 

    Багато фанатів вважають, що тут є прихований БЛ. Хоч сам автор, як я читала, так не вважає. Тому БЛ тут лише для галочки.

  2. Цитувати
  3. Скарга
  • 13.01.2025 - 21:01

    Найпершим мене вразив ост – він був зовсім не схожий на те, що я чула/бачила раніше, плюс чорно-біла гама заставки, яка набуває кольорів лише в кінці. Усі 29 серій я не проклікувала цей відрізок, бо він налаштовував на перегляд, як камертон налаштовує звучання музичного інструменту.
    Сам сюжет рухається досить повільно. Спочатку вас знайомлять з трьома базовими персонажами, вони налагоджують свої взаємини, паралельно розслідуючи різні кримінальні справи. Я б порівняла перегляд з тим, як ми їмо виноград. Відщипуємо по одній ягідці, оглядаємо її, кладемо до рота, насолоджуємося (або й ні) смаком, ковтаємо і знову по колу. Кожна історія, розказана в тайтлі, важлива, тому дивитися треба уважно. А коли всі ягідки ми з’їли, в руках залишається лише гола, не дуже приваблива гілка, яка і є основою всієї розповіді. В «Лізі» та основа була не те що непривабливою, а навіть страшною. 

    Кольорова гамма фільму тяжить до темних відтінків усіх кольорів. Світлі фарби теж є, але вони наче брудно-акварельні. Вистачає й яскравих, що б’ють до очей, кольорів, але вони з’являються в тривожні моменти тайтлу.
    Гарний музичний супровід – не гнітючий, але атмосферний. Прикольні пісеньки співає наставник одного з героїв, і їх переклали.

    Акторський каст мені сподобався. Хоч в інтернетах читала, що Сун Вейлуна (він виконує роль Чжан Піна) критикували за «дерев’яність» персонажа, але мені його інтерпретація сподобалась – такий чесний та прямий юнак з провінції. 
    Цзін Байжань (Пейджи) круто зобразив шляхетного чиновника, який має свої таємниці, та не втратив людського обличчя. Дуже він мені подобався у домашніх шатах та з вільним волоссям. Його сценам гніву та майже безумства віриш – епізоди з котом мене вразили. 
    Бідолаха Мовань весь час рятував дупці друзів зі всіляких халеп. Такий щирий товариш, готовий на все заради тих двох бестолочей.
    Ну, і Шулінь пана Ван До. Цьому акторові не треба нічого робити й говорити. Йому достатньо з’явитися в кадрі – міміка, положення тіла героя зачарують вас й розкажуть, що він хоче, щоб ви побачили. І ви побачите лише те, що вам покажуть, але не те, ким він є насправді. Лише в останній серії цей персонаж відкриє себе, та й то лише настільки, наскільки ми заслужили. Не знаю, як цьому акторові так легко вдається втілювати ідеальних протагоністів й абсолютних психів.

    Висновок: якщо ви любите неспішний рух сюжету, детективи, містику, похмурий антураж та красивих чоловіків, велкам. Й так, ніякого кохання, навіть натяку (хоч гетеро, хоч одностатевого) ви тут не знайдете.

  • Цитувати
  • Скарга